Наведено комплексні програми реабілітації інвалідів з наслідками травм кінцівок (порушеннями консолідації, остеомієліту, контрактур і анкілозу, деформівного артрозу), а також тромбооблітеруючих захворювань їх судин. Розглянуто питання медичної, соціальної та професійної реабілітації, в яких відображено засади консервативного, хірургічного, санаторно-курортного лікування даної хвороби.

Приведены комплексные программы реабилитации инвалидов с нарушениями травм конечностей (консолидации, остеомиэлита, контрактур и анкилоза, деформирующего артроза), а также тромбооблитерующими заболеваниями сосудов конечностей. Рассмотрены вопросы медицинской, социальной и профессиональной реабилитации, в которых раскрыты основы консервативного, хирургического, санаторно-курортного лечения данного заболевания.

Представлены результаты лечения 89-ти больных с остеомиодистрофическим болевым синдромом ампутационных культей нижних конечностей. Раскрыты некоторые вопросы патогенеза развития этой формы послеампутационной боли, изучены диагностические критерии заболевания, проведена оценка эффективности консервативного и хирургического лечения.

На основании наблюдения 40 больных с туннельными нейропатиями ампутационных культей нижних конечностей установлены причины их развития, представлены клинические особенности, методы консервативного и оперативного лечения.

Приведены результаты лечения 45 больных с синдромом культи малоберцовой кости. Раскрыты некоторые вопросы патогенеза развития этой формы послеампутационной боли, изучены клинические и морфологические критерии заболевания, дифференцированно оценена эффективность консервативного и хирургического лечения в зависимости от выраженности болевого синдрома.

Базуючись на обстеженні 23 хворих з ампутаційними куксами нижніх кінцівок, вивчено причини, прояви та перебіг місцевого гіпертензивно-ішемічного синдрому (компартмент-синдрому). Розроблено основні напрямки профілактики, оцінено ефективність консервативного і хірургічного лікування.

Представлены результаты обследования и лечения 106 больных с хроническим послетравматическим остеомиелитом длинных трубчатых костей путем применения биогальванизации и биофореза. Отмечено их положительное влияние на нормализацию биоэнергетического статуса организма, уменьшение клинических признаков заболевания и быстрое очищение и эпителизацию ран при гнойно-некротических процессах.

Рассмотрены вопросы оптимизации реабилитационного процесса у больных с ампутационными культями нижних конечностей. Проанализированы причины и виды пороков и заболеваний ампутационных культей, даны обоснованные рекомендации их профилактики и лечения на всех этапах медицинской реабилитации.

Установлено форми місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок: остеоміодистрофічний синдром, синдром кукси малогомілкової кістки, тунельні нейропатії, хронічний компартамент синдром. Доведено, що досить часто ампутація є проміжним етапом у виникненні больового синдрому, а початковим моментом є тривала гіпокінезія до ампутації. З'ясовано, що форми місцевого больового синдрому - хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки - розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром, обумовлений ампутацією, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяопераційного періоду та термінами протезування. Показано, що раннє первинне протезування є дієвим фактором профілактики виникнення місцевого больового синдрому. Досліджено особливості впливу маркерів перекисного окиснення ліпідів, окиснювальної деструкції білків, запалення та прозапальних цитокінів на інтенсивність і перебіг больового синдрому.

На основании обследования 815 больных изучены частота и структура различных клинических форм боли в ампутационных культях нижних конечностей (АКНК). Описаны новые формы местного болевого синдрома АКНК: остеомиодистрофический синдром (ОМДС), синдром культи малоберцовой кости (СКМБК), туннельные нейропатии (ТН), хронический компартмент-синдром (ХКС). Установлено, что ХКС, ТН, СКМБК развиваются под влиянием протезирования на фоне нарушений техники ампутации и местных циркуляторных расстройств, а ОМДС обусловлен причиной ампутации, характером ампутационной пластики, особенностями течения послеампутационного периода и сроками протезирования. Предложены способы диагностики, лечения и профилактики описанных клинических форм местного болевого синдрома.

На основании комплексных исследований, систематизации и обобщения клинического материала, представленного в наблюдениях 176 больных, разработаны и внедрены новые способы костно-пластических мероприятий при ампутациях и реампутациях голени. Предложенные методики костной пластики с перекрытием костного опила, закрытием костномозгового канала, синостозированием костей голени позволяют сохранить физиологический уровень внутрикостного давления, предупредить развитие болевого синдрома и формирование остеофитов, сформировать в короткие сроки костную кортикальную замыкательную пластинку, увеличить предельную нагрузку на ампутационную культю, повысить стойкость и опорность в системе культя - протез.

На основании наблюдения 186 больных исследована распространенность и характер патологии культи голени после традиционных методов пластики. Разработанные способы мышечной пластики путем фиксации мышц к опилам костей направлены на уменьшение негативных проявлений ампутаций: ретракции мышц с выступанием опилов, чрезмерной подвижности малоберцовой кости и ее вальгусного отклонения, контурирования гребня большеберцовой кости, прикрепления мышц к рубцу. Предложенные методики мышечной пластики улучшают стойкость, опорность, выносливость и функциональность ампутационных культей, сформированных на уровне голени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р251.24 + Р458.148.83-29

Рубрики:

Некроз

Переломи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми реабілітації осіб, залежних від алкоголю. Розкрито психологічні механізми формування залежностей, подано еволюцію соціально-психологічних підходів до їх терапії. Запропоновано авторську модель соціально-психологічної реабілітації залежностей, подано набір технік, що застосовуються в процесі реабілітації. Висвітлено досвід застосування запропонованої моделі в умовах роботи амбулаторної реабілітаційної програми для залежних на алкоголь на базі районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді.

Цель работы - изучить распространенность полиморфизма промотора гена eNOS Т786С у лиц с ложными суставами длинных костей и оценить его связь с уровнем липидов и эндотелиальной функцией сосудов. Материалы и методы исследования. У 118 больных с ложными суставами длинных костей изучена частота мутации промотора гена eNOS Т786С и определена ее взаимосвязь с уровнем липидов и эндотелиальной функцией сосудов. Группу контроля составили 48 больных с консолидированными диафизарными переломами, репрезентативные по возрасту, полу и локализации повреждения. Результаты и их обсуждение. Патологические гомозиготы eNOS 786-СС накапливаются преимущественно в группах больных с гипопластическим и атрофическим типом ложных суставов, в то время как частота распределения генотипов среди больных с нормопластичним типом соответствует такому у лиц с консолидированными переломами. Среди больных с генотипом eNOS 786-СС чаще выявляются лица с аберрантными уровнями липидов и структурно-функциональными изменениями общей сонной, плечевой и бедренной артерий. Выводы. У больных с ложными суставами длинных костей отмечается тенденция к уменьшению доли нормальных гомозигот (786-ТТ), увеличению гетерозигот (786-СТ) и доли лиц с патологическим генотипом 786-СС. Мутация гена eNOS Т786С ассоциировалась с развитием гипопластических и апластических типов ложных суставов, увеличением доли лиц с аберрантными уровнями липидов, эндотелиальной дисфункцией центральных и периферических сосудов.

Досліджено поширеність генетичного поліморфізму метилентетрагідрофолатредуктази C677T (MTHFR C677T) у 130 хворих із хибними суглобами довгих кісток. Встановлено, шо в осіб із розладами репаративного остеогенезу частота виявлення дефекту гена MTHFR C677T в 1,4 разу вище, ніж серед осіб із консолідованими переломами. Патологічний генотип гена MTHFR C677-TT асоціювався зі збільшенням частки осіб із гіпо- та апластичним типами хибних суглобів, дисліпідемією та ендотеліальною дисфункцією центральних та периферичних судин.

Наведено результати дослідження частоти гіпергомоцистеїнемії у 153 пацієнтів із хибними суглобами трубчастих кісток та в осіб із консолідованими переломами. Встановлено, що порушення обміну гомоцистеїну асоціюються з розладами репаративної регенерації довгих трубчастих кісток, розвитком нейротрофічного синдрому та рефрактур і превалюють у разі гіпопластичного та атрофічного (авітальних) типів хибних суглобів.

Представлено результати застосування реваскуляризуючої остеотрепанації в лікуванні 37-ми хворих з ішемічними розладами нижніх кінцівок. Досліджено ефективність цієї операції на перебіг ішемічних і больових розладів у перед- та після-ампутаційному періодах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29 + Р457.862-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.53-29

Рубрики:

Пошкодження стегна

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі комплексного клініко-експериментального дослідження обгрунтовано особливості розвитку та перебігу консервативного та хірургічного лікування розладів репаративного остеогенезу за умов гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних, судинних і генетичних чинників. Уперше вивчено вплив гіпергомоцистеїнемії, її поєднання з інгібуванням синтезу оксиду азоту та корекції засобом з гіпогомоцистеїнемічною дією на біометричні, біохімічні, морфологічні параметри кістково-м’язової системи та периферичних судин в експерименті. На моделі перелому досліджено роль гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних і судинних порушень як можливих чинників дисрепарації довгих кісток. Уперше в Україні з'ясовано поширеність генетичного поліморфізму генів ферментів обміну гомоцистеїну і оксиду азоту - метилентетрагідрофолатредуктази та ендотеліальної синтази оксиду азоту в практично здорових, осіб з консолідованими переломами та хибними суглобами довгих кісток. Оцінено їх зв’язок з рівнем гомоцистеїну, маркерів запалення, ліпідів, дисфункцією ендотелію.